Кабінет соціального педагога

Нормативно-правові акти,
що регламентують діяльність закладу освіти щодо запобігання та протидії домашньому насильству

Закон України від 07.12.2017 № 2229-VІІІ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Закон України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ «Про освіту»

Постанова КМУ від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за однакою статі»

Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»

Лист МОН України від 30.10.2018 № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей»

​

Визначення термінів

•      Жорстоке поводження з дитиною — це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»; ст. 3 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого  самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю)

•      Жорстоке або погане поводження з дитиною – це всі форми фізичного і / або емоційного поганого поводження, сексуальне насильство, відсутність турботи, зневага, торгівля або інші форми експлуатації, здатні привести або призводять до фактичного збитку для здоров'я дитини, його виживання, розвитку чи гідності в контексті відносин відповідальності, довіри чи влади (1999 р., Нарада ВООЗ )

•      Насильство, на відміну від жорстокого поводження, - це будь-яке свідоме і навмисне (заздалегідь сплановане) застосування сили одного індивіда/групи людей проти іншого/інших (найчастіше — беззахисного/их) з метою встановлення над ним(и) влади і контролю.

•      Насильство - це фізична, психологічна, сексуальна або інша дія чи комбінація цих дій однієї особи над іншою, що порушує гарантоване Конституцією України право громадянина на особисту недоторканість.

•      Насильство - навмисне застосування фізичної сили або влади, здійснене або у вигляді загрози, направлене проти себе, проти іншої особи, групи осіб або спільноти, результатом якого є (або є висока вірогідність цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збитки (ВООЗ).

•      Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)

​

Види домашнього насильства 

•       Економічне насильство

•       Психологічне насильство

•       Сексуальне насильство

•       Фізичне насильство

(Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)

​

Основні ознаки домашнього насильства:

•      домашнє насильство завжди здійснюється за попереднього наміру, тобто умисно;

•      домашнє насильство здійснюється за умови певної переваги кривдника – це може бути вік, фізична сила, економічно вигідніше положення тощо.

•      дії кривдника порушують права і свободи жертви (право на свободу, вільне переміщення, свободу самовираження тощо);

•      насильницькі дії спричиняють шкоду (фізичну, психологічну, матеріальну).

​

Жорстоке поводження з дитиною, домашнє насильство та булінг співвідносяться між собою наступним чином:

•      Всі ці діяння є проявами насильства (фізичного, психологічного, економічного, сексуального).

•      При цьому жорстоке поводження з дитиною є всеохоплюючим поняттям та  може мати місце як у приватній, так і в публічній сфері (між членами сім’ї чи близькими особами, незнайомими особами, учасниками освітнього процесу тощо),

•      домашнє насильство вчиняється у приватній сфері (тобто між членами сім’ї чи іншими родичами або близькими особами, незалежно від факту їх спільного проживання),

•      булінг – у публічній сфері (між учасниками освітнього процесу).

​

Визначення термінів

         Протидія домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, спрямованих на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються

(Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ).

​

Алгоритм дій у разі виявлення ознаків чи фактів,

що можуть вказувати на вчинення насильства щодо дитини

Керівник закладу освіти

Забезпечує:

•       реалізацію у закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

•      проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи з протидії та запобігання насильству;

•      здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей;

•      організацію роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими дітьми;

•      визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування у разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи, інших осіб.

​

Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування у разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб:

•      інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення;

•      протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина);

•      забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби);

•      фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства;

•      повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти;

•      у разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку;

•      якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості.

​

Практичний психолог, соціальний педагог:

•      при отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;

•      забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби);

•       може провести первинне опитування дитини;

•      не залишає дитину наодинці;

•      забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства;

•      бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, в проведенні оцінки потреб дитини та у роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу).

​

З метою попередження домашнього насильства, запобігання торгівлі людьми, захисту прав і інтересів дитини доводимо інформацію про функціонвання Національних «гарячих ліній» Громадської організації «Ла Страда-Україна»:

1. Національна дитяча «гаряча» лінія, що працює за безкоштовним номером 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) та безкоштовним коротким номером 116 111 (з мобільних). Лінія працює у робочі дні з 12.00 до 20.00, у суботу – з 12.00 до 16.00.

2. Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, що працює за безкоштовним номером 0 800 500 335 (зі стаціонарного номеру) та безкоштовним коротким номером 386 (з мобільних). Лінія працює цілодобово.

 

З 25 листопада 2017 року лінія переходить на загальноєвропейський номер 116 123, що є безкоштовним з усіх мобільних телефонів.